15.05.2020
Сьогодні пишемо диктант. Беріть подійний аркуш із зошита. На 8-9рядку пишіть.
Контрольна робота
з української мови
учня учениці 6А класу
Опорного закладу
Пирятинської зш l-lll ступенів номер 6
прізвище ім'я у родовому відмінку.
Розгортайте і пишіть
Диктант
Лелеки
Пишіть охайно, якщо закреслення чи виправлення перепишіть, тоді надсилайте. До 21 години ви справитеся. Пишуть і надсилають усі, бо буду телефонувати. Аркуші зберігайте.
08.05.2020
Особові й вказівні займенники. Відмінювання.
07.05.2020
Відмінювання займенників
За особливостями морфологічних форм займенники поділяються на дві групи.До першої групи належать особові займенники першої й другої особи я, ти, зворотний займенник себе, які відмінюються за іменною відміною.До другої групи належать усі інші займенники, які відмінюються за займенниковою відміною. ІМЕННЕ ВІДМІНЮВАННЯ ЗАЙМЕННИКІВ: ОСОБОВИХ І ЗВОРОТНОГО СЕБЕн. | я | ти | — ми | вир. | мене | тебе | себе | нас | васд. | мені | тобі | собі | нам | вам3. | мене | тебе | себе | нас | вас0. | мною | тобою | собою | нами | вамим. | (на) мені | тобі | собі | (на) нас | вас ВІДМІНЮВАННЯ ОСОБОВО-ВКАЗІВНИХ ЗАЙМЕННИКІВН. | він | воно | вона | вониР. | його (нього) | її (неї) | їх (них)Д. | йому | їй | їмЗ. | його (нього) | її (неї) | їх (них)О. | ним | нею | нимиМ. | (на) ньому (нім) | (на) ній | (на) них Запам'ятайте: характерною особливістю відмінювання особових і осооо-во-вказівних займенників є те, що під час відмінювання змінюється не тільки закінчення, а й основа: я — мене; ти — тебе; він — його; вона — її; ми — нас; ви — вас; вони — їх; зворотний займенник себе не має форм називного відмінка, роду, множини. Відмінюється як особовий займенник другої особи ти. ЗАЙМЕННИКОВЕ ВІДМІНЮВАННЯВідмінювання вказівного займенника цей (це, ця)чоловічий рід | середній рід | жіночий рід | для всіх родівН. | цей | це | ця | ціР. | цього | | цієї | цихД. | цьому | | цій | цим3. Н. або Р. | | це | цю | Н. або Р0. | цим | | цією | цимиМ. | (на) цьому (цім) | | (на) цій | (на) цих Відмінювання вказівного займенника той (те, та)чоловічий рід | середній рід | жіночий рід | для всіх родівН. | той | те | та | тіР. | того | того | тієї (тої) | тихД. | тому | тому | тій | тимЗ. Н. або Р. | | те | ту | Н. або Р.О. | тим | тим | тією (тою) | тимим. | (на) тому (тім) | (на) тій | (на) тих Запам'ятайте: вказівні й означальні займенники мають стягнені форми. Але з метою стилізації вживаються і нестягнені форми: тая, теє, тую, тії; цяя, цеє, ції;вказівний займенник жіночого роду та в родовому відмінку однини має дві форми: тієї, тої (остання форма вживається рідше);означальний займенник сам у називному і знахідному відмінках множини має паралельні форми: самі, сами. Літературною нормою є форма самі;означальні займенники кожний (кожен), жодний (жоден); всякий, самий, інший відмінюються як прикметники твердої групи.питальний та відносний займенник чий у давальному та місцевому відмінках однини має паралельні форми: чийому, чиєму; на чиєму, на чиїм;питальні та відносні займенники хто, що у відмінкових формах мають різні основи. Вони не мають форми множини;питальний та відносний займенник скільки, як і кількісні числівники, не має граматичної категорії числа.
06.05.2020
Письмовий твір розповідного характеру
Теми:
1. Що я роблю для здійснення своєї мрії.
2. У чому полягає гідність людини.
3. Що важливіше - наполегливість чи скромність.
04.05.2020
Займенник. Розряди займенників за значенням
29.04.2020
Контрольна робота з теми: "Числівник"
24.04.2020
Узагальнення вивченого з теми числівник
23.04.2020
Правильне вживання числівників на позначення дат і часу
22.04.2020
Узгодження числівників з іменниками
Всі правила та вправи які є у цьому відео записати в зошит.
17.04.2020
Написання разом порядкових числівників з тисячний
Порядкові числівники відмінюються як
прикметники твердої групи: (червоний) п’ятий, шостий, двадцять восьмий.
Увага! Числівник третій
відмінюється, як прикметник м’якої групи (мужній): третього, третім тощо.
У складі дробових числівників є
порядкові, тому вони мають змішаний тип відмінювання: чисельник відмінюється як
власне кількісний числівник, знаменник — як порядковий: дві десяті, двох
десятих тощо.
У складених порядкових числівниках
відмінюється остання складова частина: у тисяча дев’ятсот дев’яносто восьмому
році.
У датах порядкові числівники
вживаються у формі середнього роду, а назви місяців стоять незмінно в родовому
відмінку (у цьому словосполученні пропускається слово число): перше (число)
вересня, першого (числа) вересня, з першим (числом) вересня, (у) першому
(числі) вересня.
Тривалість у годинах позначається
кількісними числівниками: змагання триває п’ять годин. А самі години називаємо
порядковими числівниками: перша година, третя година, п’ята година — так само,
як і ряди парт у класі: перший ряд, другий ряд, третій ряд. При відмінюванні
відмінюються обидва слова.
Увага! Складні порядкові числівники
з останнім компонентом -десятий, -сотий, -тисячний пишуться разом: сімдесятий,
восьмисотий, п’ятитисячний.
16.04.2020
Роздільне написання складених числівників
15.04.2020
Буква "Ь" на кінці числівників і перед закінченням у непрямих відмінках
13.04.2020
Відмінювання та написання порядкових числівників
10.04.2020
Відмінювання числівників
Всі правила та вправи які є у цьому відео записати в зошит.
09.04.2020
Відмінювання числівників
Всі правила та вправи які є у цьому відео записати в зошит. Вправа 455 за підручником.
08.04.2020
Числівник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль
Всі правила та вправи які є у цьому відео записати в зошит.
06.04.2020
Контрольна робота
16.03.2020
Прикметник
18.03.2020
19.03.2020
20.03.2020
23.03.2020
Прикметник як частина мови
Наше повсякденне мовлення та письмо не може існувати без прикметників. Їх ми використовуємо чи не в кожному реченні. Назвати ознаку предмета чи приналежність комусь можна лише за допомогою прикметника. Тому ознайомтеся з правилами, наведеними нижче, і запам’ятайте морфологічні ознаки прикметника та розряди прикметників за значенням
Прикметник — це частина мови, що виражає ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? (зелений, мудрий, сміливий).
Прикметники виражають ознаку:
- запаху (п’янкий, запашний);
- кольору (білий, зелений);
- віку (старенький, давній);
- розміру (величезний, середній);
- матеріалу (діамантовий, дерев’яний);
- якості (твердий, гнучкий);
- приналежності (зятів, сестрин);
- простору (далекий, близький);
- часу (ранній, вчорашній);
- внутрішні властивості (добрий, щедрий);
- зовнішні прикмети (смаглявий, чепурний);
- ознаки за відношенням до місця (міський, районний).
СИНТАКСИЧНІ ОЗНАКИ ПРИКМЕТНИКА
У реченні прикметник найчастіше виступає як означення, що є його основною синтаксичною роллю. Наприклад: Над лісом раптом запанувала абсолютна тиша (прикметник абсолютна — означення).
Значно рідше прикметник виступає як іменна частина складенного присудка (Яка важка у вічності хода! (Л. Костенко).
РОЗРЯДИ ПРИКМЕТНИКА ЗА ЗНАЧЕННЯМ
Прикметники поділяються на:
1. Якісні — відносні — присвійні.
2. Повні — короткі.
25.03.2020
ЯКІСНІ, ВІДНОСНІ І ПРИСВІЙНІ ПРИКМЕТНИКИ
За характером ознаки, яку вони виражають, морфологічними і словотворчими особливостями прикметники поділяються на якісні, відносні і присвійні:
- якісні — велика, духмяне, опуклий, гарячі;
- відносні — дерев’яні, військова, приміський;
- присвійні — сестрин, вчителів, заяча, мамин.
Виділяються також проміжні групи прикметників, що поєднують присвійне і відносне значення:
- присвійно-якісні — ластів’яче, дівоча, орлиний;
- відносно-якісні — творчий, срібна, вишневе.
ЯКІСНІ ПРИКМЕТНИКИ
Якісні прикметники виражають такі ознаки предмета, що можуть виявлятися більшою чи меншою мірою (хоробрий, теплий, довгий).
Найголовнішою граматичною ознакою якісних прикметників є їх здатність утворювати форми ступенів порівняння.
Граматичні ознаки, що відрізняють якісні прикметники від присвійних:
- приєднують прислівник із значенням міри або ступеня вияву ознаки (мало, надто, надзвичайно, трохи): відомий — трохи відомий, мало відомий;
- вступають у антонімічні відношення: свіжий — черствий, великий — малий;
- утворюють якісно-означальні прислівники або іменники з узагальненим значенням прикмети: чуйний — чуйно; добрий — добро;
- утворюють ступені порівняння: білий — біліший, найбіліший
- за допомогою суфіксів зменшеності і збільшеності та префікса пре- утворюють похідні прикметники: тонкий — тонесенький, тонюсінький; здоровий — прездоровий;
- окремі прикметники можуть мати коротку форму (ясен, весел, певен).
ВІДНОСНІ ПРИКМЕТНИКИ
Відносні прикметники виражають ознаку предмета опосередковано — через відношення до іншого предмета, явища, дії або стану (туманний ранок, працьовита людина, земляний вал).
Відносні прикметники виражають ознаки:
- за призначенням предмета (підйомний кран, читальна зала);
- за належністю організації чи установі (міська адміністрація, військова частина);
- за матеріалом (дерев’яний будинок, залізні двері);
- за просторовими і часовими ознаками (прикордонний край, приміський вокзал);
- за відношенням до вимірів предметів (п’ятипроцентна позика, сорокаградусний мороз).
ПРИСВІЙНІ ПРИКМЕТНИКИ
Присвійні прикметники вказують на належність предмета кому-небудь і відповідають на питання чий? чия? чиє?
Найчастіше присвійні прикметники виражають належність предмета певній людині або (рідше) тварині (мамина казка, Сергіїва шапка, собача шкіра). Але інколи, у випадку уособлення неживих предметів, можуть вживатися прикметники з присвійним значенням, похідні і від назв неістот (сонячна мати-земля).
Присвітні прикметники творяться:
- від назв людей за допомогою суфіксів -ів (їв), -ин (-їн): товаришів, Сергіїв, братів;
- від назв тварин за допомогою суфіксів -ач (-ий), -яч (ий), ин (-ий), їн (-ий): орлине крило, заячий хвіст;
- в деяких прикметниках, похідних від назв тварин, виступають суфікси -ин, -їв: зозулине дитя, соловейкова пісня.
Присвійні прикметники, утворені від назв людей, у називному і знахідному відмінках мають коротку форму (Павлів, синів, батьків), а прикметники, похідні від назв тварин, мають повну форму (собачий, коров’ячий).
Вживаючись у переносному значенні, відносні і присвійні прикметники можуть переходити в розряд якісних: срібний перстень (відн.) — срібний голос (якісн.)
26.03.2020
ПРИСВІЙНО-ВІДНОСНІ ПРИКМЕТНИКИ
На відміну від присвійних прикметників, що виражають належність індивідуальній особі (істоті), присвійно-відносні прикметники вказують на більш узагальнену віднесеність (орлина сім’я, журавлиний ключ).
Присвійно-відносні прикметники творяться від назв людей, зрідка- від назв тварин за допомогою суфіксів -ськ (ий), -цьк (ий).
Присвійно-відносні прикметники можуть відповідати як на питання чий? чия? чиє?, так і на питання який? яке? які? (ластів’яче гніздо (яке? і чиє?), дівочі уста (чиї?).
Усі присвійно-відносні прикметники виступають тільки в повній формі. Присвійно-відносні прикметники можуть поступово набувати значення якісних прикметників. Такі прикметники виділяються в окрему групу присвійно- якісних (дідівські закони, заяча душа, вовчий апетит).
З таким же значенням виступають прикметники в стійких фразеологічних сполученнях (Прометеєв вогонь, лебедина пісня, куряча сліпота).
Присвійно-якісні прикметники, переходячи в розряд якісних, набувають граматичних ознак, властивих якісним прикметникам. Деякі з них набувають здатності сполучатися з кількісно- означальними прислівниками (просто собачий холод, винятково дружня розмова).
Від цих прикметників суфіксально-префіксальним способом творяться означальні прислівники (по-батьківськи, по-ведмежому, по-материнському).
ВІДНОСНО-ЯКІСНІ ПРИКМЕТНИКИ
Відносні прикметники можуть переходити в розряд якісних. Багатозначні слова своїм прямим значенням можуть лишатися в розряді відносних, а на основі переносних значень поступово створюються якісні прикметники, які на сучасному етапі ще сприймаються як похідні.
Так, наприклад, назви ознак предметів за різними відношеннями (малиновий напій, буряковий корінь) можуть вживатися і як назви кольорів, що сприймаються беспосередньо (малиновий стяг, буряковий рум’янець).
Багато назв кольорів віддавна сприймалися як відносні прикметники (срібна ложка і срібна голова (сива).
Деякі відносно-якісні прикметники мають ознаки якісних прикметників. Наприклад, прикметники картинний, діловий, творчий можуть утворити вищий і найвищий ступені порівняння або синтаксично означатися кількісними словами занадто картинний, більш діловий, найбільш творчий.
Такі прикметники можуть ставати твірними основами іменників з абстрактними значеннями (картинність, творчість) або прислівників (картинно, мирно, творчо).
27.03.2020
ПОВНІ ТА КОРОТКІ, ТВЕРДІ ТА М’ЯКІ ПРИКМЕТНИКИ
В сучасній українській мові вживаються переважно повні прикметники.
Лише незначна кількість прикметників чоловічого роду поряд із загальновживаною повною формою має коротку (незмінну) форму (зелен, повен, красен, винен, рад).
За кінцевим приголосним основи — твердим чи м’яким — приголосні поділяються на прикметники твердої і м’якої груп:
- тверда група — вразливий, сестрин, певен, чистий;
- м’яка група — майбутній, хатній, завтрашній, ранній.
До твердої групи належать:
- прикметники, основа яких закінчується на твердий приголосний (вразливий, добрий, прекрасний);
- всі присвійні прикметники (Наталчин, батьків, тещин);
- короткі форми прикметників (годен, рад, жив).
До м’якої групи належать:
- якісні і відносні прикметники з основою на м’який н, перед яким стоїть ще один приголосний: майбутній, новітній, останній;
- прикметники, які у називному відмінку однини мають закінчення -ій (-я, -є): безкраїй, колишня, художнє;
- прикметники на -шній, -жній, що утворені від прислівників: внутрішній, справжній, синій, матерній (частіше материн) та інші.
Повні прикметники поділяються також на дві форми: стягнену і нестягнену.
- Стягнені форми є загальновживаними (синя, синє, сині).
- Нестягнені форми прикметників (лише жіночого і середнього роду) можливі у називному і знахідному відмінках однини і множини (синяя, синєє, синіі). Найчастіше вони зустрічаються в народній поезії та етнографії.
МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ ПРИКМЕТНИКА
1. Рід:
чоловічий — лебединий, добрий;
жіночий — кімнатна, кмітлива;
середній — дівоче, веселе.
2. Число:
однина — гарний, гарна, гарне;
множина — гарні.
3. Відмінок:
називний — золотий;
родовий — золотого;
давальний — золотому;
знахідний — золотий (золотого);
орудний — золотим;
місцевий — (на) золотому);
РІД ТА ЧИСЛО ПРИКМЕТНИКА
Зміна прикметника за родами та числами залежить від форм іменника, з яким він узгоджується (веселий хлопчина — весела дівчина — веселе свято — веселі діти).
Комментариев нет:
Отправить комментарий